румбамбар, 44 - 10 апреля 2009 10:29

Цікаво який розвиток подій?Комусь пощастило випити коньячок?Ставлю ставку на те,що буде щасливий фінал.

Якщо він знає, що ви знаєте, що він знає, що ви їй симпатизуєте, то вашому олімпійському спокоєві можна позаздрити. !) Виглядає, що вона знає не лише теорію імовірностей, а й мат. статистику. А дівчинка молодець, не зациклилась на невдачі, хоча, якби зі стимулів до життя була лише помста, то дірок у грудях було б на одну більше, або з"явилась би додаткова дірка у голові, у декого, швидше за все у нього. А коли вона продовжує чекати смс-ку з привітанням, а він її не надсилає, і замість просто повернутись, намагається це зробити невідомо в який спосіб, то пелена, схоже, з очей впала на мозок.
Шкода, що свого часу я не вивчала досконально теорію ігор, і тепер спрогнозувати щось важко. Хоча якщо треба просто мінімізувати збитки сторін, то тут найкраще підійде теорія математичного програмування, доведеться тільки правильно вибрати цільову функцію і накласти на неї певні обмеження.

В житті стається так ... ну майже завжди так стається,
що кожен отримує те, на що заслуговує.
Якби люди були простіші, мислили простіше то і жилось би їм протіше. (не плутати простоту з примітивізмом)
Життя - воно як дзеркало ... (ну можливо із запізнілим відображенням), якщо щиро усміхатися то побачиш таку ж посмішку у відповідь, добро зустрінеться з добром а егоїзм наткнеться на собіподібне.
Розвиток ситуації в якій особа є учасником завжди в більшій мірі залежить від самої особи.

Бажаю успіхів (в хороших справах) ! ;)

я не буду уточнять,что ситуация ну ооочень мне кого-то напоминает,это не существенно. скажу только свою точку зрения: а ничего не будет. ни мести, ни любви,ни жалости. пройдет еще немного времении она просто перестанет ждать.и будет где-то так: Ты забудешь его. Точно. Однажды это случится с тобой, ты может даже будешь не готова…Но когда-нибудь это произойдет.
Ты забудешь его, когда тебе будет уже все равно, где он и с кем, тебе будет......просто интересно.
Ты забудешь его, когда только лишь при упоминании его имени у тебя не будет......сжиматься сердце...
Ты забудешь его, когда вспомнишь прошлое с улыбкой, уже без грусти.
Только лишь потому, что будешь благодарна ему за то, что это было с вами.
Ты забудешь его тогда, когда будет играть ТА САМАЯ песня, а у тебя уже не будет...на глазах слез... Просто красивая песня.
Ты забудешь его тогда, когда перебирая фотографии ты случайно наткнешься на ВАШЕ совместное фото… И улыбнешься…...И пожелаешь ему только всего хорошего…
Ты забудешь его, когда перестанешь задавать вопросы: «Почему? Кто виноват? Почему так получилось?»
У тебя на все будет готов один ответ: Значит, так надо было. Спасибо, что это......было с нами.
Ты забудешь его, когда он поздравит тебя на День Рождения, а ты ответишь:
«Спасибо», без каких-либо лишних слов…
Ты забудешь его, когда тебе не будет мучительно больно и обидно, когда ты......простишь его по-настоящему…
Забудешь, когда побежишь на свидание, но не к нему, а когда он позвонит тебе, ты спросишь, как у него дела…
Ты забудешь его. Многие через это проходят. Пройдешь и ты. Верь в себя. Верь......себе.

Все наладится. И ВОЗДУХА станет больше, чтобы наконец-то жить и любить дальше...
Потому что всему свое время. И нам всегда нужно что-то только тогда,когда нужно. Потом оно уже неактуально. А чувств там нету(с обеих сторон)